Юїчіро Сайто, президент та продюсер Studio Chizu, застеріг, що надмірна залежність японської аніме-індустрії від адаптацій манґи може створити серйозні ризики в довгостроковій перспективі. Попри поточне глобальне зростання популярності медіа, експерт вважає таку модель розвитку нездоровою для творчої екосистеми.
Заяву було зроблено під час конференції на Міжнародному фестивалі анімаційних фільмів Аїчі–Наґоя (ANIAFF) у межах панельної дискусії «Що таке японське аніме? Що відбувається у світі сьогодні?».
Згідно з даними Асоціації японської анімації (AJA), у 2024 році світовий ринок аніме досяг рекордних 25,1 мільярда доларів, що на 15% більше, ніж минулого року. Проте це зростання забезпечується переважно вже відомими франшизами:
- Demon Slayer: Kimetsu no Yaiba – Infinity Castle: понад 722 млн доларів касових зборів у 2025 році.
- Chainsaw Man – The Movie: Reze Arc: успішна адаптація популярної манґи Тацукі Фуджімото.
Водночас індустрія стикається з парадоксальною ситуацією. Попри рекордні прибутки, 34,5% японських студій анімації повідомили, що їхні операційні витрати перевищують доходи. Причинами є стрімке зростання вартості виробництва через вимоги до вищої якості та хронічний дефіцит робочої сили.
Сайто підкреслив, що хоча манґа є життєво важливим джерелом ідей, повна прив’язка аніме до її виробництва робить індустрію вразливою. Додатковими викликами є глобальне зростання популярності вебтунів та поява якісних робіт у стилі аніме, створених за межами Японії.
Основними перешкодами для створення оригінальних проєктів є:
- Фінансові ризики — інвестори надають перевагу манзі з уже наявною аудиторією, що гарантує певний рівень повернення коштів.
- Брак брендів — оригінальні твори потребують більше часу та фінансування для побудови бренду «з нуля».
- Ресурсна криза — студіям важко виправдати ризиковані проєкти в умовах низької рентабельності.
— Адаптації манґи — це чудово, але ми також повинні підтримувати вогонь оригінального сторітелінгу — створення наративів з нуля, заснованих на нашій власній філософії. Надмірна залежність від наявної інтелектуальної власності є нездоровою для галузі, — каже Сайто.
Джессіка Пурс, старший бізнес-стратег видавництва Kodansha, підтримала цю думку, зазначивши, що до пандемії COVID-19 оригінальні фільми часто демонстрували кращі результати на закордонних ринках, ніж проєкти на основі франшиз:
— Ми зосередилися на брендуванні режисерів як авторів — Макото Шінкая, Мамору Хосоди, Масаакі Юаси, Наоко Ямади. Саме оригінальні роботи першими відкривали нові ринки, створюючи підґрунтя для того, щоб згодом франшизи отримали ширше визнання.
Позиція Сайто збігається з підходом Studio Chizu, яку він заснував разом із режисером Мамору Хосодою. Студія будує свою фільмографію виключно на оригінальних ідеях:
- «Вовчі діти Аме та Юке» (2012) — збори близько 55 млн доларів, премія Японської кіноакадемії.
- «Хлопчик і чудовисько» (2015) — перемога в номінації «Анімація року».
- «Мірай з майбутнього» (2018) — номінація на премію «Оскар».
- «Красуня і дракон» (2021) — 14-хвилинні овації на Каннському кінофестивалі.
На думку Сайто, для виживання індустрії Японія має інвестувати в нові творчі проєкти, розв’язувати трудові питання та зосередитися на освіті майбутніх творців.
